Ukrainian English
Звернення директора Інституту
Про інститут
Співпраця з регіонами
Психіатричні та наркологічні служби в регіонах України
Карти психіатричної та наркологічної служби України
Міжнародна співпраця
Рада молодих вчених
План роботи
Діяльність
Журнал "Архів Психіатрії"
Про журнал
Авторам
Вимоги до публікації статей
Контакти
Архів
Наукова бібліотека
Бібліотечний фонд
Методичні рекомендації
Статті
Буклети
Дисертаційний фонд
Автореферати дисертацій
Звіт про роботу наукової бібліотеки
Міжнародний медичний спеціалізований науково-практичний журнал
Про журнал
Авторам
Вимоги до публікації статей
Контакти
Архів
Телефонний довідник
Статистичні дані
Реєстр державних закупівель
Клінічні протоколи та настанови у галузі охорони психічного здоров'я
Аутизм
Депресія
Епілепсія
ПТСР
Деменція
Гендерна дисфорія
Державний формуляр лікарських засобів

mod_vvisit_counterСьогодні39
mod_vvisit_counterЗа тиждень651
mod_vvisit_counterЗа місяць2460
mod_vvisit_counterЗагальна кількість відвідувачів182215

Online : 3
Дата: 2017-10-21 14:19
  • UNA Partnership announced the First Research Course for Early Carrier Mental Health Specialists and Students

  • Науково-практична конференція з міжнародною участю «Психіатрія XXI століття: проблеми та інноваційні рішення» (27–29 квітня 2017 р., м. Київ)

  • Співробітниками Інституту організовано науково-практичний симпозіум на Конгресі Німецької Асоціації психіатрії, психотерапії та психосоматики (DGPPN)

  • 10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я

  • Відзначив свій ювілей Президент Асоціації психіатрів України, правозахисник, громадський діяч Семен Фішелевич Глузман.

  • Співробітники інституту пройшли стажування в Ізраїлі за програмою «Комплексна стратегія контролю над наркотичними речовинами»

  • Зсередини ART BRUT

  • Прийнято рішення Конституційного Суду України за поданням Омбудсмена щодо неконституційності примусової госпіталізації недієздатних осіб

О 15 годині у сесійній залі Верховної Ради під головуванням заступника Голови Верховної Ради України Сироїд О.І. розпочалися парламентські слухання на тему: «Про військово-медичну доктрину України».

Відкриваючи парламентські слухання, Сироїд О.І. визнала, що в Україні фактично відсутня військова медицина: «Ми зіткнулися з війною, маючи повну неспроможність рятувати наших військових». Наголосила, що основний тягар у сфері військово-медичної служби ліг на плечі волонтерів та окремих ентузіастів у сфері державного управління.

Заступник Голови Верховної Ради нагадала, що Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 880 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи із забезпечення державної безпеки» Кабінету Міністрів України разом зі Службою безпеки України та за участю Національної академії медичних наук України було доручено розробити проект Військово-медичної доктрини. Поінформувала про представлення Міністерством оборони проекту цього документу на сьогоднішніх слуханнях.

Сироїд О.І. зауважила, що нашій країні доведеться ще довго боротися з агресією, яка існує сьогодні. Тому основним завданням в сучасних умовах, одним з найбільших пріоритетів є формування повноцінної військової доктрини, учасниками процесу формування якої мають стати міністерства, інші органи державної влади, а також всі свідомі громадяни нашої країни.

Із доповіддю виступив заступник Міністра оборони Гусєв Ю.В. Із співдоповіддю – Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Богомолець О.В.

Доповідач від Урядунаголосив, що на даний час гостро постала необхідність прийняття Військово-медичної доктрини (далі - Доктрина), документа загальнодержавного рівня, який має забезпечити підготовку та вирішення питань медичного забезпечення військових і цивільного населення у воєнний час. Зазначив, що зазначений документ «повинен стати заповіддю для медиків, визначити, як має розвиватися медицина, як мають координуватися дії військових і цивільних медиків в умовах воєнних дій».

Метою Доктрини заступник Міністра оборони визначив збереження життя і здоров’я військовослужбовців і населення України через досягнення максимальної ефективності їх медичного забезпечення під час дії особливого періоду, надзвичайного стану та інших кризових ситуацій шляхом об’єднання зусиль медичних служб Збройних Сил України, інших військових формувань та системи цивільної охорони здоров’я України.

Зазначив, що зважаючи на мету та завдання, які визначатимуться Доктриною, а також її роллю і місцем серед інших нормативно-правових актів держави, вона має бути затвердженою Указом Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Доповідач наголосив: для того, щоб Доктрина стала повноцінним реальним документом, необхідно передбачити певні кроки, зокрема створення стратегії розвитку військової медицини. Висловив упевненість, що в першу чергу необхідно обговорити питання так званих «золотих правил», а саме: «часу, протягом якого має бути надана допомога у польових умовах, здійснена евакуація з поля бою, госпіталізація поранених та надана повноцінна медична допомога».

На завершення виступу Гусєв Ю.В. запевнив, що завдяки спільній праці над документом буде створено якісний, практичний, цілісний та патріотичний документ.

Директор Військово-медичного департаменту Міністерства оборони (головний державний санітарний лікар Міністерства оборони) Верба А.В. зупинився на актуальних питаннях формування сучасної системи медичного забезпечення військ і цивільного населення у воєнний час, їх завчасної підготовки та забезпечення медичним майном, обладнанням і технікою, організації взаємодії медичної служби Збройних Сил України з медичними службами інших військових формувань і системою цивільної охорони здоров’я. Наголосив на необхідності підтримати опрацьований проект Доктрини.

Голова Комітету з питань охорони здоров’я Богомолець О.В. у своєму виступі наголосила на необхідності прийняття Доктрини, яка покликана визначити місце і роль кожного в умовах військового або надзвичайного стану, яка дозволить рятувати життя військових і цивільних громадян.

Голова комітету зазначила, що починати потрібно з відновлення військового обов’язку для всіх медиків, відновлення військових кафедр у вищих навчальних закладах, підняття на вищий рівень військово-патріотичного виховання і введення початкової військової та медичної підготовки у школах, інших середніх навчальних закладах.

На переконання Богомолець О.В. Доктрина має діяти як у військовий, так і в мирний час, і якнайшвидше втілення її у життя є основним завданням на сучасному етапі.

Учасники парламентських слухань відзначили, що існуюча нині система управління медициною неспроможна адекватно реагувати на виклики, пов‘язані з бойовими діями та іншими надзвичайними подіями на території України, що супроводжуються значною кількістю поранених та постраждалих від травм та захворювань серед військових і цивільного населення.

Учасники слухань проаналізували представлений для обговорення проект Доктрини та висловили свої зауваження стосовно повноти та змісту запропонованого проекту. Зокрема, було наголошено на необхідності визначення заходів з розвитку та реформування військово-медичних підрозділів, організації проведення навчань та тренувань військово-медичних частин, загальної організації лікування та реабілітації військовослужбовців, лікувально-профілактичних та протиепідемічних заходів, організації постачання лікарськими засобами та виробами медичного призначення тощо.

Виступаючі зупинилися на основних завданнях документа, зокрема на створенні єдиної системи збереження життя і здоров’я громадян України, її фінансовому, матеріально-технічному та кадровому забезпеченні, а також забезпеченні координації діяльності її учасників в умовах надзвичайної ситуації; зменшення кількості поранених і хворих у мирний та воєнний час, запобігання інвалідності і втрати працездатності. Також було наголошено на необхідності створення ефективної системи підготовки різних цільових груп населення з питань надання домедичної допомоги.

Крім того, у Доктрині, на переконання учасників слухань, мають знайти своє відображення питаннявійськово-патріотичного виховання; військової та цивільної медичної освіти; реабілітації постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій; соціально-трудового відновлення і психологічної адаптації цивільних осіб та військовослужбовців.

В обговоренні питання взяли участь 20 учасників парламентських слухань, зокрема:

перший заступник Міністра охорони здоров’я Павленко О.С., виконуючий обов’язки Голови Державної санітарно-епідеміологічної служби Протас С.В., директор департаменту Міністерства освіти і науки Кононенко Ю.Г.;

народні депутати: Корчинська О.А. Радикальна партія Олега Ляшка»), Вінник І.Ю. («Блок Петра Порошенка»), Шурма І.М. («Опозиційний блок»), Сисоєнко І.В. («Об’єднання «Самопоміч»);

а також: віце-президент Національної академії медичних наук, академік, заступник директора Інституту нейрохірургії ім. Ромоданова НАМН України Цимбалюк В.І., Надзвичайний і Повноважний Посол Держави Ізраїль в Україні Бєлоцерковські Елів, директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України Пінчук І.Я., голова правління Міжнародної громадської організації «Рада сімей України» Пріт В.І., представники громадських, міжнародних і благодійних організацій, провідні науковці та експерти тощо.

На завершення парламентських слухань із заключним словом виступила Голова Комітету з питань охорони здоров’я Богомолець О.В., яка запевнила, що всі системні зауваження і пропозиції, надані виступаючими, будуть враховані під час підготовки рекомендацій, а також відповіла на низку запитань.

Підбила підсумки парламентських слухань заступник Голови Верховної Ради Сироїд О.І., яка подякувала усім учасникам за серйозну та фахову розмову і запропонувала Комітету з питань охорони здоров’я доопрацювати проект рекомендацій з урахуванням висловлених під час обговорення зауважень та внесених пропозицій.

Урядовий портал

Банер
Банер
Банер
Банер
Центр Ізотерапії
Про журнал
QR-Code dieser Seite